Лікування раку простати в Києві

Види раку передміхурової залози

Більшість пухлин передміхурової залози є аденокарциномой. Також можуть виділяти плоскоклітинний, перехідноклітинний та недиференційований рак. Останній тип вважається найнебезпечнішим, оскільки шанси на реабілітацію досить низькі.

Ступінь злоякісності, а також стадію її розвитку визначають за індексом захворювання. Він розраховується в балах і підсумовує різні оцінки порівняння здорових клітин із раковими. Результати класифікують щодо кількості балів.

Таким чином бувають:

• низькоагресивні пухлини (до 6 балів);
• пухлини середньої агресивності (7 балів);
• низькодиференційований агресивний рак (8-10 балів).

Відповідно до міжнародної класифікації рак передміхурової залози класифікують щодо трьох характеристик, а саме: розміру, поширення та метастазування у конкретні віддалені органи.

Це дозволяє виділити чотири стадії перебігу захворювання:

1. Перша стадія з пухлиною діаметром до 2 см, яка займає менше ніж 5% обсягу паренхіми.
2. Друга стадія з пухлиною діаметром від 2 до 5 см, яка може вражати більше половини частки залози.
3. Третя стадія з пухлиною діаметром понад 5 см, яка може торкатися насіннєвих бульбашок і проростає в капсулу.
4. Четверта стадія з пухлиною, яка вражає оточуючі органи.

Стадії дозволяють визначати план лікування та робити прогноз результату.

Ознаки раку передміхурової залози

На початковій стадії рак передміхурової залози найчастіше протікає непомітно, і чоловік може навіть не підозрювати про своє захворювання. Первинні симптоми нерідко мають неспецифічний характер, схожий з аденомою чи хронічним простатитом. У цей період можливі часті позиви до сечовипускання, утруднення при його початку, що вимагають натужування, а також слабкий потік сечі, що змінює свою форму з параболічної на лінійну. Нерідко виникає відчуття неповного випорожнення сечового міхура після сечовипускання та випадки нетримання сечі.

З розвитком захворювання симптоми стають більш вираженими. З’являються проблеми з еректильною функцією, біль при сечовипусканні, переривчастий потік сечі з виділенням крапель наприкінці процесу, а також біль при еякуляції. Чоловік може відчувати дискомфорт внизу живота, промежини та попереку, а також помічати наявність крові в сечі та/або насіннєвій рідині. Часто виникає відчуття тиску у задньому проході.

При значному прогресуванні раку пухлина може поширюватися інші органи, що призводить до нових симптомів. Серед них кашель, кровохаркання, біль у кістках, парадоксальні переломи та виділення крові з калом. Спостерігаються також ознаки інтоксикації організму, включаючи слабкість, сонливість, нудоту, втрату ваги та субфебрилітет.

Причини раку передміхурової залози

Точні причини виникнення раку передміхурової залози залишаються невідомими, проте вважається, що захворювання розвивається під впливом певних факторів. Одним з основних є вік: ризик значно збільшується після 45 років і досягає свого піка після 60 років. Важливу роль відіграє і спадковість, якщо у кровних родичів діагностувався рак простати чи молочної залози.

Також важливі порушення обміну речовин та різні імунодефіцити. Ендокринні та імунні збої та хронічні запальні процеси в органах малого тазу можуть сприяти розвитку хвороби. Неправильне харчування, що включає надлишок жирів та дефіцит антиоксидантів та фітоестрогенів, також є фактором ризику. Нестача фізичної активності додатково збільшує ймовірність захворювання.

Рак передміхурової залози найчастіше зустрічається серед афроамериканців, тоді як в азіатів він діагностується вкрай рідко.

Діагностика раку передміхурової залози

Діагностикою захворювань передміхурової залози займаються урологи. Лікар може запідозрити наявність новоутворення на первинній консультації, використовуючи ректальне пальцеве дослідження. Хоча дрібні пухлини цим методом можуть не виявлятися, більші можуть призвести до збільшення об’єму та щільності органу. Злоякісні новоутворення зазвичай щільніші за здорові тканини, мають неправильну форму і горбисту поверхню. Якщо виникає підозра на пухлину, пацієнта спрямовують на детальне обстеження.

Для діагностики раку передміхурової залози проводять кілька процедур. Одним із перших кроків є динамічний контроль показників простат-специфічного антигену (ПСА), при цьому виключаються фактори, які можуть спричинити його підвищення, такі як масаж простати. Далі, трансректальне ультразвукове дослідження з еластометрією та оцінкою васкуляризації допомагає отримати більш точні дані. МРТ простати з контрастним посиленням також застосовується для виявлення аномалій.

Біопсія вважається найінформативнішим і найточнішим методом діагностики онкопатологій передміхурової залози. Під час цієї процедури за допомогою спеціальної голки беруться фрагменти тканини. Маніпуляції виконуються під ультразвуковим контролем, а підвищення точності дослідження біоматеріал береться з 6-12 різних точок.

Лікування раку простати

Стратегія на лікування патології підбирається щодо конкретного випадку та пацієнта. План на розв’язування проблеми залежить від стадії захворювання та гістотипу пухлини. Одним із популярних варіантів лікування є хірургічне видалення передміхурової залози. Однак, це вважається консервативним методом лікування.

На пізніших і занедбаних стадіях раку проводяться процедури, які необхідні для уповільнення прогресування захворювання та покращення життя пацієнта. У такій ситуації не розглядається хірургічне втручання, оскільки воно не змінить ситуацію, а лише частково та тимчасово відновить порушені функції уражених органів.

Методи консервативного лікування

До методу консервативного лікування належить:

• хіміотерапія;
• променева терапія;
• таргетна терапія;
• імунотерапія;
• гормональна терапія.

Сучасним методом лікування раку передміхурової залози виступає HIFU – терапія. Це вплив на пухлину ультразвуком, що спричиняє руйнування її клітин. Такий метод ефективний на ранніх стадіях раку і найчастіше застосовується за наявності у пацієнта протипоказань до інших методів.

Методи хірургічного лікування раку простати

Операція з видалення простати вважається одним з основних та найефективніших способів лікування раку простати на ранніх стадіях. Для цього може використовуватись спеціальне лапароскопічне обладнання. Доступ до органу здійснюється через проколи передньої черевної стінки. Операція не передбачає великої дії на здорові тканини, тому ризики ускладнення мінімальні, а реабілітація проходить досить швидко.

Більші пухлини можуть видалятися в процесі відкритої операції. Доступ до органу у таких випадках здійснюється шляхом розрізу в ділянці над лобком пацієнта. Метод складний та травматичний, тому його застосовують лише в крайніх випадках потреби такої радикальної операції.

Профілактика раку передміхурової залози

Для зниження ризику раку простати необхідно регулярно проходити обстеження. Оптимальний інтервал візиту до лікаря – 1 рік. Також чоловікам рекомендується відмовитися від шкідливих звичок, збалансувати харчування та підвищити активність. Будь-яке урологічне захворювання має піддаватися своєчасному та правильному лікуванню, яке може призначити лише лікар.

Реабілітація після лікування раку передміхурової залози

Реабілітація залежить від того, який метод лікування застосовувався. Якщо операція була відносно нескладною, то за пацієнтом спостерігають протягом 2-5 діб. Витяг з лікарні не означає, що людина одразу може відновити звичне життя. Рекомендується відмовитися від активності, не піднімати тяжкості та обмежити теплову дію на організм. Необхідно також дотримуватися дієти та пити достатню кількість води. Лікар надасть всю необхідну інформацію і консультуватиме щодо особливостей реабілітації на кожному її етапі.