
Частота прояву радіаційного фіброзу
Радіаційний фіброз може розвиватись під час активного лікування променевою терапією. На ймовірність виникнення ускладнення впливають багато різних факторів. Серед них:- об’єм тканини та ділянки, яка піддається променевій терапії;
- доза та кількість опромінення;
- персональні особливості пацієнта;
- техніка проведення лікування.
Де може виникати радіаційний фіброз?
Фактично, ускладнення може виникнути в будь-якій тканині, яка піддається лікуванню променевою терапією. Дуже часто це проявляється:- на шкірі;
- в легенях;
- в органах шлунково-кишкового тракту;
- в органах сечовидільної системи.
Симптоми променевого фіброзу
Радіаційний фіброз – це не типове загоєння ран. Частково воно може виникати при будь-якій іншій травмі. Ракові клітини не можуть вижити після опромінення радіацією, а здорові пробують відновитись. Тривале лікування може викликати запалення тканин та судин, що й призводить до утворення фіброзної тканини. Симптоми прояву ускладнення відрізняються відповідно до ділянки ураження.Наприклад, хворі на рак молочної залози можуть мати:
- змінену текстуру і потовщення шкіри чи тканин грудей;
- дивні відчуття після обробки грудей;
- зменшення діапазону рухів плеча або руки.
Лікування радіаційного фіброзу
Для лікування пошкоджених тканин рекомендують помірні, але регулярні фізичні вправи та масажі. Вони можуть бути корисними в процесі розщеплення рубцевої тканини. Вплив радіації на шкіру зменшується за рахунок зволоження шкіри. Потовщення та зміна кольору відбувається менш інтенсивно. Конкретних ліків, які можуть допомогти запобігти утворенню фіброзу немає. Частково може допомогти вітамін Е або пентоксифілін. Проте суттєвого підтвердження ефективності поки немає. У дуже важких випадках прояву фіброзу можуть використовуватись ін’єкції ботоксу або киснева чи лазерна терапія. Все залежить від типу ураження тіла.Методи лікування раку в онкоцентрі Інновація