Діагностика раку печінки
Люди, які перебувають у групі ризику (наприклад, які страждають на гепатит або цироз), повинні регулярно спостерігатися у гастроентеролога і проходити контрольні обстеження. Ці заходи дозволяють оцінити їх стан та виявити ранні ознаки раку печінки. В рамках диспансерного спостереження вони двічі на рік здають кров на альфа-фетопротеїн, який є маркером гепатоцелюлярної карциноми, а також проходять УЗД черевної порожнини.
Для підтвердження діагнозу раку печінки можуть бути використані такі методи дослідження:
- Комп’ютерна томографія (КТ) чи магнітно-резонансна томографія (МРТ) з контрастуванням.
- Надшкірна пункційна або аспіраційна біопсія пухлини під контролем УЗД, з наступним гістологічним дослідженням.
Коли діагноз підтверджено та визначено ступінь тяжкості захворювання, лікар рекомендує пацієнтові найкращий варіант лікування, що відповідає його стану.
Лікування раку печінки
Процедури лікування залежать від ступеня та поширеності пухлинного процесу. Також, на стратегію лікування впливає стан пацієнта та функції його органів. Дуже часто рекомендують:
- хірургічне видалення ураженої частини печінки;
- трансплантація органу;
- рентгенендоваскулярну хірургію;
- комплекс медикаментозного лікування;
- променеву терапію.
Резекція або видалення частини печінки найчастіше використовується для лікування пухлин невеликого розміру, які не впливають на кровоносні судини та нерви людини. Пацієнти, які також мають захворювання цирозу печінки, можуть лікуватися за допомогою трансплантації ураженого органу.
Рентгенендоваскулярна хірургія проводиться у випадках пізніх форм раку, які можна оперативно лікувати. Цей варіант застосовується в комплексі з іншими методами та передбачає введення спеціального розчину препарату, який пов’язує кровопостачання пухлини та надає на неї негативний вплив, що руйнує. Метод можна застосовувати лише у випадках відсутності метастазів раку або ознак інтегрування пухлини до судин печінки.
Якщо інші способи лікування використовувати не можна, застосовується хіміотерапія чи променевий вплив на пухлину. Вона малоефективна та позитивний результат отримують лише 20% пацієнтів.
Профілактика раку печінки
Для зменшення ймовірності розвитку гепатоцелюлярної карциноми важливо проводити профілактику захворювань, таких як гепатит та цироз печінки, які можуть призвести до онкопатології. За наявності цих захворювань необхідно ретельно стежити за станом печінки пацієнта, щоб вчасно виявити ознаки можливого розвитку раку.
Реабілітація під час та після лікування
Реабілітаційні методи залежить від характеру операції, вихідного стану пацієнта та інших чинників. Після видалення пухлини пацієнт залишається у стаціонарі під постійним медичним наглядом, щоб контролювати процес загоєння та своєчасно виявляти можливі ускладнення. У цей час він може отримувати додаткове протипухлинне лікування та терапію для корекції симптомів. Після виписки пацієнт продовжує лікування амбулаторно та регулярно проходить контрольні огляди та обстеження. Такий підхід допомагає своєчасно виявити можливий рецидив пухлини та вжити необхідних заходів для його усунення.
