Результати останніх досліджень підтверджують: інноваційні ліки здатні збільшити період ремісії і загальну тривалість життя у пацієнтів з множинною мієломою
Журнал “New England Journal of Medicine” публікує результати трьох клінічних досліджень леналідоміду в якості першої лінії терапії у пацієнтів з множинною мієломою Будрі, Швейцарія, Москва, Росія, 30 травня 2012 року. – Результати клінічних досліджень 3 фази, що оцінюють ефективність застосування тривалої терапії імуномодулятором леналідомідом у пацієнтів, яким не показана трансплантація, а також підтримуючої терапії у пацієнтів після аутологічної трансплантації стовбурових клітин, були опубліковані в журналі «New England Journal of Medicine», одному з найбільш авторитетних міжнародних видань про медицину. Всі дослідники відзначають стійке збільшення безпрогресивної виживаності у різних груп пацієнтів.
Стаття А. Палумбо з співавторами (2012) присвячена дослідженню тривалої терапії леналідомідом у літніх пацієнтів з знову діагностованою множинною мієломою (ММ-015).
Рандомізоване, плацебо-контрольоване, мультицентрове дослідження 3 фази порівнює індукційну терапію першої лінії мелфаланом, преднізолоном і леналидомидом з подальшою підтримуючою терапією леналидомидом (MPR-R) з комбінацією мелфалан, преднизона і леналидомида (MPR), а також з терапією мелфаланом і преднізолоном (MP) з подальшим плацебо у 459 пацієнтів, яким не показана аутологичная трансплантація стовбурових клітин. Безпрогресивна виживаність в групі MPR-R більш, ніж в 2 рази перевищила показники груп MPR і MP: 31 місяць в порівнянні з 14 і 13 місяцями відповідно. Ці результати спостерігалися незалежно від віку пацієнтів.
Індукційна терапія леналідомідом, мелфаланом і преднізоном була визнана більш ефективною, ніж терапія мелфаланом і преднізоном, за такими показниками, як швидкість відповіді, загальний рівень відповіді і його якість.
Статтю про тривалу терапію леналідомідом для пацієнтів, яким не показана трансплантація, можна прочитати тут http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1112704
Дві інші статті, опубліковані в цьому випуску журналу, розглядають результати досліджень, проведених групою вчених з метою оцінки ефективності використання підтримуючої терапії леналідомідом після проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин.
Обидва дослідження ініційовані і фінансувалися незалежними колективами вчених: одне було спонсоровано Національним інститутом раку (США) і проводилося групою B з вивчення раку і лейкозів (cancer and Leukemia Group B (CALGB)), а друге – франкомовною групою з вивчення мієломи (Intergroupe Francophone du Myelome (IFM)). Результати кожного з досліджень демонструють, що при підтримуючій терапії леналідомідом після проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин період ремісії і загальна виживаність збільшуються в порівнянні з плацебо.
У дослідженні 3 фази CALGB 100104 взяли участь 460 пацієнтів, які після проведеної трансплантації в якості першої лінії терапії до прогресії хвороби отримували або леналідомід, або плацебо. Згідно з отриманими даними, підтримуюча терапія леналідомідом дозволила збільшити період ремісії до 46 місяців, що на 1,5 року перевищує показники в групі плацебо. Крім того, підтримуюча терапія леналідомідом продемонструвала істотне збільшення загальної тривалості життя: трирічна виживаність була зафіксована у 87% пацієнтів.
Статтю Маккарті з співавторами про дослідження підтримуючої терапії леналідомідом після проведення аутологічної трансплантації стовбурових клітин CALGB 100104 можна прочитати тут http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1114083
Також в журналі “New England Journal of Medicine” були представлені результати IFM 2005-02-плацебо-контрольованого дослідження 3 фази, в якому вивчалася ефективність підтримуючої терапії леналідомідом після трансплантації у 614 пацієнтів. У ньому також було відзначено збільшення безпрогресивної виживаності на 1,5 року (41 місяць), яка спостерігалася у всіх групах пацієнтів, незалежно від їх демографічних характеристик і особливостей перебігу хвороби.
Консолідована терапія леналідомідом дозволила значно збільшити частоту дуже хорошої часткової відповіді.
Статтю М. Аттала з співавторами (2012) про дослідження підтримуючої терапії леналідомідом після аутологічної трансплантації стовбурових клітин при лікуванні пацієнтів з множинною мієломою (IFM 2005-02) можна прочитати тут http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1114138
В даний час леналідомід застосовується в якості другої лінії терапії при лікуванні множинної мієломи. Використання його для лікування пацієнтів з знову діагностованою мієломою проводиться тільки в рамках клінічних випробувань.
У 2009 році препарат леналідомід був зареєстрований в Росії, описаний російський досвід тривалого – більше 5 років – ефективного і безпечного застосування леналідоміду. Однак лікування цим препаратом, яким, за оцінками російських лікарів, можуть потребувати до третини хворих з мієломою, поки залишається недоступним: він не входить у федеральні програми, гарантовано забезпечують всіх нужденних пацієнтів згідно з переліком препаратів, – програму «7 нозологій» або ДЛО.