Поліпи: що це, чому виникають і чи варто хвилюватися?

Багатьом знайоме поняття поліпів, зокрема в товстій кишці, але ці утворення можуть з’являтися в різних органах.

Що таке поліп?

Поліп — це патологічне розростання тканини, яке утворюється на слизовій оболонці органа. Його ще називають доброякісною пухлиною, оскільки він складається з нормальних клітин, хоча іноді може мати потенціал до перетворення на злоякісну форму. Поліпи переважно виявляють у людей старшого віку, але трапляються й у молодших пацієнтів. У цьому матеріалі експерти клініки Інновація розглядають, де найчастіше формуються поліпи, що їх провокує, як виявити утворення на ранньому етапі, та в яких випадках їх потрібно видаляти.

В яких органах можуть утворюватися поліпи?

Існує помилкове уявлення, що поліпи виникають виключно в кишківнику. Насправді ж будь-який орган, який має внутрішню слизову оболонку, може бути потенційним місцем їх появи. Утворення можуть мати найрізноманітніші форми — від дрібних на ніжці до розлогих сидячих наростів. Поліпи можуть виявлятися в таких органах:

• шлунок і кишечник;
• стравохід;
• сечовий міхур, сечоводи, уретра;
• жовчний міхур;
• дихальні шляхи (трахея, бронхи);
• носова порожнина та синуси;
• матка, ендометрій, шийка матки, піхва;
• голосові зв’язки;
• легені;
• ниркові лоханки.

Важливо зазначити: у щільних непорожнистих органах, таких як печінка, поліпи не утворюються, адже вони не мають слизової оболонки. У жовчному міхурі ж поліпи зустрічаються досить часто і потребують ретельного контролю.

Причини виникнення поліпів: звідки вони беруться?

Причини формування поліпів можуть бути як зовнішніми, так і генетичними. Основні чинники:

1. Набуті (вторинні) фактори

У багатьох випадках розвиток поліпа спричинений тривалим запаленням або подразненням тканин. Наприклад:

• хронічний гастрит або інфекція Helicobacter pylori можуть призвести до поліпів у шлунку;
• довготривалі алергії здатні провокувати поліпи в носі;
• запальні процеси в сечовому міхурі можуть викликати розростання епітелію.

2. Спадкові причини (вроджені синдроми)

Існують генетичні стани, що значно підвищують ризик формування поліпів, наприклад:

• Синдром Лінча — пов’язаний із високою ймовірністю розвитку раку товстої кишки;
• Сімейний аденоматозний поліпоз — характеризується великою кількістю поліпів ще в юному віці;
• Синдром Пейтца – Єгерса — супроводжується множинними поліпами у ШКТ;
• Поліпоз, пов’язаний із мутацією гена MUTYH — спричиняє утворення поліпів у товстій кишці.

Також поліпи можуть з’являтися без генетичних порушень — через спонтанні мутації, які організм не встигає “виправити”.

Які симптоми вказують на поліпи?

У більшості випадків поліпи не дають про себе знати тривалий час, і людина навіть не здогадується про їхню наявність. Зазвичай їх виявляють випадково — під час профілактичних оглядів, ендоскопічних процедур або УЗД. Втім, іноді поліпи можуть спричиняти симптоми, якщо вони досягають значних розмірів або знаходяться в чутливих ділянках:

• зміни голосу можуть вказувати на поліпи гортані;
• часте утруднене дихання — можливий поліп у носі;
• дискомфорт у правому боці — сигнал про жовчний поліп;
• аномальні маткові кровотечі — можливе розростання ендометрія.

Які методи діагностики допомагають визначити наявність поліпів в організмі?

Для точної діагностики застосовують такі методи діагностики: колоноскопія, гастроскопія, УЗД, МРТ або КТ залежно від локалізації.

Чи потрібно видаляти поліпи і коли це необхідно?

Не всі поліпи вимагають негайного хірургічного втручання. Лікар оцінює ситуацію індивідуально — залежно від локалізації, динаміки росту, супутніх симптомів і загального ризику онкології. Поліп підлягає видаленню, якщо:

• провокує кровотечі, біль або інші прояви;
• має тенденцію до швидкого росту;
• діагностований у пацієнта з онкогенетичною схильністю;
• виявлено передракові ознаки (наприклад, дисплазія).

У складних випадках, як-от при сімейному поліпозі, може знадобитися профілактичне видалення ділянки кишківника з метою запобігання розвитку раку.

Чи є поліпи раком?

У більшості ситуацій поліпи залишаються доброякісними. Але деякі з них здатні трансформуватися у злоякісні пухлини. Такі утворення називають передраковими. Найбільший ризик мають:

• великі поліпи (понад 1 см);
• ворсинчасті структури (аденоматозні поліпи);
• утворення, які з’являються у молодому віці;
• поліпи на фоні спадкових синдромів.

Чи підвищують поліпи ймовірність захворювання на рак?

Так, у певних випадках ризик зростає. Найбільш небезпечними вважаються поліпи, пов’язані з генетичними порушеннями або з наявністю диспластичних змін. Якщо ж поліп з’явився внаслідок хронічного запалення і не має атипових клітин — загроза мінімальна. Регулярне спостереження після видалення або виявлення передракових поліпів — важлива частина профілактики.

Що робити, якщо у вас виявили поліп?

Перш за все — зберігати спокій. Поліп — це не онкологія. У багатьох випадках його можна безпечно видалити або просто спостерігати під наглядом лікаря. Але якщо у вашому родинному анамнезі були випадки раку чи генетичних синдромів — важливо проконсультуватися зі спеціалістом-генетиком або гастроентерологом.

Як знизити ймовірність виникнення поліпів?

Абсолютної гарантії запобігання немає, але здоровий спосіб життя значно знижує ризик:

• стежте за вагою;
• харчуйтесь раціонально: більше клітковини, менше оброблених продуктів і червоного м’яса;
• регулярно рухайтеся (мінімум 150 хвилин активності щотижня);
• не куріть, обмежте алкоголь;
• проходьте профілактичні обстеження — особливо після 45 років.

Коли обов’язково звернутися до лікаря?

Не зволікайте, якщо з’являються такі симптоми:

• кров у калі або сечі;
• постійний біль у животі або боці;
• зміни в менструальному циклі;
• часті носові або інші незрозумілі кровотечі;
• зміни голосу чи утруднене дихання.

Фахівці клініки Інновація допоможуть точно встановити діагноз і підібрати оптимальне лікування. Поліпи — це не трагедія, а сигнал, який дає організм. Головне — вчасно відреагувати.