Анемія: ознаки та симптоми

Що таке анемія?

Анемія або малокрів’я – це захворювання, яке спричиняє суттєве зниження концентрації гемоглобіну в крові. Внаслідок цих процесів погіршується транспортування елементів кисню до органів людини, що провокує більш серйозні проблеми. Зазвичай такий стан призводить до швидкого розвитку інших, важких захворювань. Відповідно до офіційної статистики на анемію хворі більше, ніж 1.6 мільярда населення планети. Це орієнтовно 25% всіх людей.

Особливості перебігу анемії у дорослих та дітей

Найчастіше хвороба бере початок з дитячого віку. Близько 25% школярів страждають на процеси малокрів’я. Проте дуже часто цей діагноз ставлять і дорослим. Основною причиною хвороби у дітей є швидкий ріст та відсутність достатньої кількості поживних речовин в раціоні. Від цього буде страждати механізм кровотворення і розвиватимуться проблеми з доставкою кисню до органів. Легкий ступінь анемії не є небезпечним для розвитку дитини, проте імунна система отримає послаблення. На тривалій дистанції це може гальмувати набір ваги та провокувати розвиток інших хвороб.

Крім того, частою причиною малокрів’я у дітей можуть бути паразитарні захворювання. У немовлят така проблема спостерігається через недостатню кількість заліза в раціоні мами.

Дорослі люди потребують своєчасного лікування, оскільки ігнорування анемії може викликати гіпоксичну кому, що в окремих випадках призводить до летальних випадків. Тому, вже при перших проявах ознак хвороби рекомендовано звертатись до спеціалістів. В онкоцентрі Інновація ви можете пройти консультацію лікаря-гематолога і отримати кваліфіковану допомогу і діагностику.

Типи анемії

Всього розрізняють декілька основних типів анемії. Вони можуть розвиватись внаслідок різних причин та мають свої особливості та вплив на організм.

Відповідно, малокрів’я буває:

• постгеморагічне;
• дефіцитне;
• залізодефіцитне;
• В12-дефіцитне;
• фолієводефіцитне;
• гемолітичне.

Постгеморагічний тип анемії розвивається через сильну втрату крові. Вона може викликатись травмами, хірургічними втручаннями, хворобами печінки чи легень. Комплексно це призводить до судинної недостатності та кисневого голодування. Для дорослих людей проблемною буде втрата від 500 мілілітрів крові.

Дефіцитна анемія викликана недостатньою кількістю конкретних вітамінів або мінералів в організмі. Від цього можуть страждати процеси утворення нових кровоносних клітин. Найпоширенішим типом вважається залізодефіцит в крові. Він діагностується в більшості випадків та сигналізує про низьку кількість заліза в організмі людини. Також часто зустрічаються дефіцити вітаміну В12 або В9.

Гемолітична анемія характерна для людей, у яких еритроцити постійно руйнуються. Під час цих процесів збільшується концентрація вільного гемоглобіну, проте задля компенсації втрат організм починає виробляти нові еритроцити. Вони не будуть зрілими та не зможуть сповна виконувати покладені на них завдання. Такий тип захворювання може бути вродженим та набутим. Зазвичай хвороба розвивається через несумісність крові мами та дитини та інтоксикації організму або переливанні невідповідної крові.

Спадкова анемія

Найпоширенішим варіантом спадкової анемії є серповидноклітинна, таласемія та апластична. Останній варіант також може бути набутим. Вона проявляється внаслідок придушення здатності кісткового мозку до кровотворення внаслідок вживання ліків або імунних патологій чи впливу хімічних речовин. Тому дуже часто апластична анемія супроводжується іншими хворобами.

Ступені патології

Розрізняють три ступені анемії, які відрізняються за рівнем гемоглобіну та тяжкістю симптомів:

1. Перша ступінь (легка): Рівень гемоглобіну становить від 90 до 110 г/л. На цьому етапі людина може відчувати легку втому, слабкість, зниження концентрації уваги, блідість шкіри. Корекція стану може включати зміни в харчуванні — збільшення продуктів, багатих на залізо (червоне м’ясо, печінка, гречка, шпинат), вітамін C для кращого засвоєння заліза, достатній сон і фізичну активність. Однак такі зміни зазвичай мають обмежену ефективність, тому рекомендується звернутися до лікаря для детальнішої оцінки.
2. Друга ступінь (середня): Рівень гемоглобіну падає до 70–90 г/л. У цій стадії симптоми стають виразнішими: посилюється втома, задишка навіть при невеликому фізичному навантаженні, прискорене серцебиття, головний біль, зниження працездатності та апетиту. Медикаментозне лікування стає необхідним для відновлення рівня гемоглобіну. Лікар може призначити препарати заліза у вигляді таблеток або ін’єкцій, а також вітаміни (особливо групи B) для підтримки кровотворення.
3. Третій ступінь (важка): Рівень гемоглобіну падає нижче 70 г/л, що вже становить загрозу для здоров’я та життя. Симптоми включають виражену слабкість, запаморочення, сильну задишку, часте серцебиття, низький артеріальний тиск, можливе зниження розумових функцій. На цій стадії потрібна негайна госпіталізація для проведення комплексного лікування, яке може включати внутрішньовенне введення заліза, переливання крові, прийом вітамінів і додаткові обстеження для з’ясування причин анемії та їх усунення.

Причинами виникнення та розвитку анемії є саме уповільнення синтезу еритроцитів та їх передчасне руйнування, тому важливо контролювати цей аспект.

Фактори, що провокують розвиток анемії

На розвиток малокрів’я впливають чимало факторів. Серед них:

• генетична схильність до розвитку проблеми;
• наявність проблем, які проявляються в кровотечах;
• тривала та інтенсивна менструація;
• послаблення функції відтворення крові;
• проблеми з руйнуванням еритроцитів;
• аутоімунні захворювання;
• незбалансована дієта;
• хвороби шлунку або кишечника, які порушують процеси всмоктування поживних речовин організмом;
• раптове зниження гемоглобіну;
• погіршення вироблення гормонів для синтезу еритроцитів;
• захворювання селезінки;
• дія хімічних речовин;
• тривалий прийом лікарських препаратів;
• наявність онкологічних захворювань;
• хірургічні втручання.

Ризик виникнення захворювання суттєво збільшується у вегетерінців через відсутність в раціоні м’яса, яке є одним з основних джерел заліза та деяких вітамінів чи мікроелементів. Також від анемії можуть страждати спортсмени. В них від посилених фізичних навантажень може відчуватись дефіцит заліза без правильного його поповнення. Також ризикують отримати анемію регулярні донори крові, вагітні або годуючі жінки, люди похилого віку. Проте, правильна дієта може поповнювати залізо в потрібній кількості.

Перші прояви анемії

Анемія проявляється в постійній втомі та суттєвому зниженні продуктивності. Загальна слабкість, пасивність, дратівливість, задишка та шум у вухах може свідчити про недостатнє надходження кисню до органів. В такому випадку потрібно реагувати на проблему.

Серед основних симптомів також виділяють: сухість та лущення шкіри, ламкість та випадіння волосся, ламкість нігтів, зниження кількості слини та труднощі при ковтанні, почервоніння язика, тяга до не топового раціону, потреба в різких запахах, появу тріщин в куточках рота, проблеми з травленням.

Для анемії з недостатністю вітаміну В12 характерні також слабкості, порушення роботи шлунку, зміна кольору шкіри, стоматит, депресія, дратівливість та психоз. Тяжкий перебіг хвороби викликає галюцинації, марення або ж психічні порушення чи загострення деменції.

Гемолітична анемія провокує збільшення селезінки, біль у під ребрами з правого боку, схильність до утворення каменів в нирках та в жовчних шляхах. Дефекти лицьового скелета та потемніння сечі також може сигналізувати про розвиток такої анемії.

Сидероахрестична анемія на початкових стадіях ніяк не проявляється, проте з часом збільшуються розміри печінки та селезінки, відбуваються збої у роботі статевих залоз і з’являється збільшений ризик виникнення цукрового діабету.

Ускладнення під час анемії

Анемія може призводити до різних ускладнень, що впливають на загальний стан організму та роботу окремих систем. Одним із поширених наслідків є зниження артеріального тиску, оскільки через недостатній рівень гемоглобіну кров транспортує менше кисню, що викликає гіпотензію, слабкість і запаморочення. Ослаблення імунної системи також є частим ускладненням: через брак кисню знижується активність імунних клітин, що підвищує ризик інфекцій. У дітей анемія може призводити до затримки фізичного і розумового розвитку. У вагітних жінок анемія підвищує ризик гіпоксії плоду, затримки внутрішньоутробного розвитку та передчасних пологів.

Крім загальних ускладнень, можливі й специфічні, пов’язані з різними типами анемії. Наприклад, гемолітична анемія може викликати гемосидероз, жовчнокам’яну хворобу та гемолітичний криз. Масивна гостра крововтрата здатна призвести до поліорганної недостатності, яка зачіпає серцево-судинну, дихальну та ниркову системи, а також до розвитку ДВС-синдрому — порушення системи згортання крові. У разі порушення кровотворення анемія іноді призводить до розвитку таких захворювань, як цукровий діабет, цироз печінки та надниркова недостатність. Якщо ж причиною анемії є дефіцит вітаміну В12, можливі ушкодження спинного мозку.

Як діагностувати анемію?

Спочатку проводиться загальний, первинний прийом лікарем та огляд пацієнта. Спеціаліст повинен вислухати всі скарги, вивчити анамнез та розпитати про особливості способу життя потенційного хворого. На цьому етапі варто дізнатись всю корисну інформацію про харчування, супутні або спадкові хвороби або прийом ліків.

Щоб більш точно встановити діагноз беруться аналізи крові на:

• кількість формених елементів крові;
• число ретикулоцитів;
• індекси еритроцитів;
• формули лейкоцитів;
• гематокрит;
• середній об’єм еритроцитів;
• швидкість осідання еритроцитів;
• маркери запалень.

Результати допоможуть визначити тип анемії та з’ясувати причину проблеми. В випадку, якщо діагностика відбувається з ускладненнями, можуть призначити інші інструментальні дослідження, зокрема: рентгенографію легень, фіброгастродуоденоскопію, УЗД окремих органів або комп’ютерну томографію.

Виявлення анемії дозволить швидко та легко її вилікувати.

Лікування анемії

Лікування анемії спрямоване на усунення її причин та відновлення нормального рівня гемоглобіну. Підхід залежить від типу анемії, стадії захворювання, симптомів і віку пацієнта. При наявності основних захворювань, таких як хвороби травної системи, кровотечі чи аутоімунні порушення, першочерговим завданням є їх корекція.

Для залізодефіцитної анемії зазвичай призначають препарати, що містять залізо, та рекомендують збагачений залізом раціон: червоне м’ясо, печінка, бобові, шпинат, буряк. Лікування триває кілька місяців, протягом яких відбувається поступове підвищення рівня заліза.

При  мегалобластній анемії  терапія включає внутрішньом’язові ін’єкції вітаміну B12. Також лікар може призначити додатковий прийом фолієвої кислоти для підтримки нормального синтезу еритроцитів.

Для постгеморагічної анемії головне завдання – зупинити кровотечу, після чого призначають переливання колоїдних розчинів (протеїнів, альбуміну) для відновлення об’єму крові.

Лікування гемолітичної анемії часто потребує призначення імунодепресантів, цитостатиків та гормональних препаратів для зниження швидкості розпаду еритроцитів. У важких випадках проводять процедури плазмаферезу, переливання крові, а за потреби — пересадку кісткового мозку. При гемолітичному кризі, коли швидкість руйнування еритроцитів надмірно зростає, можливе видалення селезінки. Для запобігання інфекціям можуть призначити антибіотики.

Апластична анемія потребує комплексного лікування анаболічними гормонами, глюкокортикостероїдами та імунодепресантами. Крім цього, призначають вітамінні комплекси, іноді потрібна антибактеріальна терапія для запобігання інфекціям. У разі неефективності консервативного лікування лікарі можуть рекомендувати видалення селезінки або трансплантацію кісткового мозку.

Для сидероахрестичної анемії застосовують десферал, піридоксальфосфат і вітамін B6, що сприяють засвоєнню заліза клітинами крові.

Тривалість лікування залежить від тяжкості анемії: при легкій формі курс зазвичай триває близько 3 місяців, при середній тяжкості — 4,5 місяця, а при важкій формі може зайняти до півроку.

Протипоказання при анемії

Основним протипоказанням при лікуванні анемії є індивідуальна непереносимість певних медикаментів. Якщо у пацієнта виникають алергічні реакції або інші побічні ефекти на конкретні препарати, лікар підбирає безпечні альтернативи, які забезпечать ефективне лікування. Особливо обережно підбирають медикаменти для вагітних жінок і немовлят, щоб уникнути негативних реакцій і побічних ефектів.

Своєчасне звернення до лікаря та індивідуально підібране лікування, включно з корекцією харчування і змінами в способі життя, дають можливість ефективно усунути анемію і відновити нормальне функціонування організму. Тому важливо не зволікати, не займатися самолікуванням і при погіршенні самопочуття обов’язково звертатися до фахівця.