Перш за все пацієнт повинен пройти всі необхідні обстеження для встановлення діагноза – УЗД та мамографія молочних залоз, біопсія товстою голкою із пухлини з подальшим патогістологічним та Іммуногістохімічним дослідженням, компʼютерна томографія органів грудної та черевної порожнини та малого тазу із внутрішньовенним контрастом. Далі необхідна консультація клінічного онколога та рішення консиліумом із лікарів-онкологів про етапи лікування. При рішенні команди провести першим етапом операцію, ви можете отримати подальшу консультацію онкохірурга.

Після консультації хірурга вам необхідно провести лабораторні дослідження перед госпіталізацією в стаціонар – певний перелік аналізів крові, тест на інфекції, які можуть поширюватися кровʼю, група крові та властивості її згортання та ін.
Окрім того вам може знадобитись додаткова консультація вузьких спеціалістів – кардіолога, ендокринолога, терапевта.
Безпосередньо перед операцією з вами спілкується анестезіолог та хірург.

Сучасна медицина працює по законам доказовості – той чи інший метод лікування, препарат або діагностичний прийом проходять ряд досліджень на безпеку та клінічну ефективність. На даний момент ми маємо достатню кількість потужних досліджень у світовій літературі про онкологічну безпеку всіх прийомів онкопластичноі хірургіі.
Окрім того, саме цей напрям хірургії помітно покращує психологічну адаптацію пацієнтів після лікування раку молочної залози.

На першій консультації хірург оцінює ряд критеріїв – анатомія грудей пацієнтки, її форма, розмір, а також розташування самої пухлини, наскільки близько вона розташована до шкіри та грудної стінки. Проаналізувавши всі ці данні, лікар може запропонувати вам запропонувати або зберегти таку ж форму грудей, або покращити її зовнішній вигляд. Володіючи різними прийомами відновлення дефекту грудей, онкохірург індивідуально підбере вам оптимальний і безпечний варіант.

Існують два підходи в органозберігаючій хірургії молочної залози – «перерозподіл обʼєму» та «переміщення обʼєму». Після видалення пухлини, створений дефект у грудях необхідно компенсувати певним обʼємом.
При невеликому розмірі пухлини та достатньому обʼєму грудей можна перерозподілити власні тканини для компенсації дефекту. Також хірург може застосувати техніку зменшення та підтяжки грудей, змінивши форму на краще.

«Переміщення обʼєму» застосовується в тих випадках, коли створений видаленням пухлини дефект неможливо закрити власною тканиною. В такому випадку хірург переміщає донорські клаптики з грудної стінки, спини або живота.