Що таке рак ротової порожнини?
Рак ротової порожнини – злоякісна пухлина, що відбувається зі слизової ротової порожнини. Злоякісні утворення діагностують у 1,5% від загальної статистики по онкології. Пухлини можуть виникати в області губ, ясен, язика , піднебіння, слизової щік, гортані, слинних залоз, гайморових пазух, слухових проходів, трахеї. Захворювання проявляється тривало незагойними виразками порожнини рота або розростанням тканин. У чоловіків у віці 40-60 років патологія виявляється набагато частіше, ніж у жінок.
Первинна симптоматика схожа з ознаками стоматиту, ангіни або захворювань зубів, що і пояснює неправильну самодіагностику. Лише у 25% випадків пацієнт відразу йде до лікаря, припускаючи онкологічну природу тканинних змін. На жаль, найчастіше дорогоцінний час упущено — і починається другий період розвитку пухлини.
Симптоматика 2-й стадії: неприємний, різкий запах з рота (ознака розпаду злоякісної пухлини і наявності інфекції), сильні больові відчуття в зоні локації новоутворення, в скронях і вухах.
На даному етапі розрізняють два анатомічних стану раку:
- ендофітний тип (пухлинний інфільтрат покритий щілиноподібними виразками, тканини вражені дифузно);
- екзофітний тип (пухлина нагадує гриб з множинними бляшко подібними або папілярними наростами).
На стадії занедбаності пухлина поширюється швидко, руйнуючи прилеглі тканини. Онкологи констатують посилену злоякісність саме слизової оболонки задньої частини ротової порожнини з поширенням на ясна, язик і щелепи, тому методологія лікування захворювання більш серйозна.
Захворювання ділять на три групи за формою пухлини:
- виразкова форма (вогнище хвороби представляє незагойну виразку на слизовій рота, яка швидко збільшується)
- вузлувата форма (утворення щільних вузликів, з чіткою формою, які збільшуються в розмірах)
- папілярна форма (утворення являє собою щільний наріст, який звисає в порожнину рота; цей вид краще піддається лікуванню, тому що не поширюється на інші навколишні його тканини).
Причини виникнення раку ротової порожнини
- генетична схильність;
- шкідливі звички (куріння, алкоголь);
- хронічна травматизація тканин (наприклад, носіння неякісного зубного протеза);
- неправильне харчування (наприклад, дефіцит вітаміну А) та інші.
Клінічні прояви раку ротової порожнини
- потовщення язика, що призводить до дискомфорту під час їжі та розмови;
- оніміння язика;
- оніміння ясен, деяких зубів;
- випадання зубів без видимої причини;
- набряк щелепи;
- біль в ротовій порожнині, яка приймає хронічний характер;
- хронічне збільшення лімфатичних вузлів, розташованих в області шиї;
- зміна голосу;
- втрата ваги;
Різновиди пухлин ротової порожнини
Залежно від розташування утворення розрізняють:
Рак щік – розташування новоутворення часто на лінії рота, на рівні його кута. Спочатку може нагадувати виразку. Згодом виникають обмеження в відкриванні рота, дискомфорт при жуванні та розмові.
Рак дна порожнини рота – новоутворення знаходиться на м’язах дна рота і може захоплювати прилеглі зони: нижню частину язика й слинні залози. Пацієнт скаржиться на біль і посилення слиновиділення.
Пухлина язика – виникають труднощі при жуванні й дискомфорт під час користування мовним апаратом. Пухлина дислокується на його бічних поверхнях – випадки такої патології зустрічаються часто. Рідше рак виникає на нижній поверхні язика або на його верхній частині, зачіпає його корінь або кінчик.
Пухлина в зоні альвеолярних відростків – проблема може дислокуватися на верхній і на нижній щелепі. Рак може вражати і зуби, що викликає кровотечі і болі в цих місцях.
Рак в зоні піднебіння – проблема виявляє себе появою болю і дискомфорту під час прийому їжі. Залежно від того яка тканина піддається захворюванню, з’являється різна форма раку піднебіння. Якщо охоплені м’які тканини, то розвивається плоскоклітинний рак. Тверде піднебіння може мати захворювання: циліндрома, аденокарцинома, зустрічається і плоскоклітинний вид.
Діагностика раку ротової порожнини
Методи, необхідні для постановки діагнозу:
- Консультація онколога, в ході якої збирається анамнез, проводиться загальний огляд, проводиться пальпація лицьової частини, голови, шиї, горла з метою виявлення ущільнень та інших характерних видозмін тканин. До уваги береться опис пацієнтом стану власного здоров’я-скарги на біль при ковтанні “клубок у горлі”, хрипоту;
- ларингоскопія;
- лабораторні аналізи крові;
- біопсія (в тому числі скальпельна) — обстеження живих тканин на предмет наявності ракових клітин, гістологічної будови раку, диференціювання клітин, поширеності пухлинної інфільтрації в навколишні тканини і судини. Це все необхідно для вибору методу лікування і прогнозування перебігу захворювання;
- Цитологічний відбиток пухлини (має особливе значення для диференціальної діагностики невеликих за розміром пухлин і передпухлинних захворювань);
- Рентгенографія грудної клітини;
- МРТ;
- УЗД;
- ПЕТ КТ;
- КТ і т. д.
Повна діагностика дає можливість виявити ступінь поширеності пухлинного процесу і визначити стадію раку – від 0 до IV. Стадія 0 означає саму ранню фазу розвитку раку, коли новоутворення ще не вийшло за межі слизової оболонки порожнини рота.
Зростання стадії вказує на велику поширеність процесу. Під стадією IV мається на увазі поширення хвороби і ураження віддалених від первинної пухлини органів.
