Рак анального каналу – це досить рідкісна форма раку в області заднього проходу. Злоякісні пухлини заднього проходу виділені як окрема хвороба, хоча раніше вважалися формою раку прямої кишки. Найчастіше діагностуються аденокарцинома і плоскоклітинний рак. Існують різні типи раку анального каналу в залежності від того, в якій клітині починається рак. Рак анального каналу може початися на краю анального каналу, в анальному каналі або в перехідній зоні. Багато видів раку анального каналу пов’язані зі способом життя або іншими факторами ризику. Рак анального каналу виникає незалежно від статі та віку, але найбільш часто діагностується у людей після 50 років.
Діагностика раку анального каналу
Під час консультації онколог проводить огляд пацієнта, збирає анамнез і проводить ряд обстежень для постановки точного діагнозу:
- Пальцеве ректальне дослідження;
- Ендоскопічні обстеження (ректороманоскопія, колоноскопія, аноскопія);
- Біопсія з гістологічним аналізом, молекулярна діагностика;
- Цитологічне дослідження виділень з анального каналу;
- КТ, ПЕТ-КТ
- МРТ
- Ультразвукове дослідження;
- Рентгенографія, сцинтиграфія (при метастазах в кістки),
- Клінічні аналізи крові.
Лікування раку анального каналу
У клініці Інновація варіанти лікування раку анального каналу підбираються з урахуванням типу пухлини, стадії пухлинного процесу, чутливості пухлини до сучасних методів лікування, стану пацієнта і супутніх захворювань.
Хірургічне лікування
Операції виконуються максимально щадними методами, за допомогою сучасних хірургічних методик, які дозволяють зберігати функціональність сфінктера, відмовитися від установки колостоми. Щоб уникнути рецидиву пухлину видаляють з частиною прямої кишки. При виявленні метастазів видаляють лімфатичні вузли та клітковину біля прямої кишки.
У разі великих уражень проводиться видалення ануса, резекція прямої кишки та ділянки товстого кишківника і встановлюється колостома. У дослідженнях доведено, що хіміотерапія і променева терапія при великих формах ураження анального сфінктера мають не меншу ефективність, ніж оперативне втручання. Тому радикальна резекція проводиться тільки при невеликому обсязі пухлини, коли є шанс повністю видалити все вогнище в межах здорових тканин.
Хіміотерапія проводиться перед операцією, щоб зменшити розмір і агресивність новоутворення і зменшити об’єм операції. Післяопераційна хіміотерапія призначається для знищення ракових клітин, як профілактика рецидиву.
Променева терапія за допомогою сучасних лінійних прискорювачів забезпечує точність фокусування променя на пухлини і її руйнування.
